У столиці Австрії та її околицях народилася багато лікарів, кожен із них зробив свій внесок у розвиток медицини. Один з таких — Якоб Розенфельд, який врятував тисячі людських життів і став міністром охорони здоров’я в Китаї. Домогтися таких успіхів у медичній кар’єрі чоловік зміг завдяки професіоналізму і доброму серцю, пише ivienna.info.
Юність, перші кроки в кар’єрі
З’явився на світ майбутній лікар у 1903 році у Лемберзі (тепер Львів). Батько хлопчика був офіцером австро-угорської армії. У 1910 році Розенфельди емігрували у Веллерсдорф. До школи Якоб пішов у містечку Вінер-Нойштадт, що розташовувалося всього лише за 50 кілометрів від Відня.
З раннього дитинства хлопчик мріяв стати лікарем. У 1921 році, закінчивши школу, юнак вступив до Віденського університету на медичний факультет. Спочатку віддав перевагу урології, а після отримання диплома почав спеціалізуватися в галузі гінекології.
Якоб жив медициною, він дуже хотів допомагати людям, тому в самому центрі Відня відкрив свій кабінет і почав надавати медичні послуги. Щодня до нього на прийом приходила велика кількість жінок, кожну він оглядав, вислуховував і завжди підтримував. Завдяки чому зміг домогтися визнання і поваги.
Незабаром коло друзів молодого гінеколога розширилося. Він почав спілкуватися з впливовими людьми, вдень приймав пацієнток, а ввечері разом із друзями ходив до Віденської опери. Життя лікаря змінилося, коли паралельно ведучи медичну практику, він вступив до лав Соціал-демократичної партії Австрії та почав брати участь в акціях, протестах. Здавалося б, він успішний, щасливий, багатий, все гаразд, проте чоловік навіть не міг подумати, що на нього чекає в майбутньому вибір між життям і смертю.
Міграція в Шанхай
У 1938 році відбулася анексія Австрії нацистською Німеччиною. Якоб намагався втекти з Відня, але його схопили гітлерівці й відправили до табору Дахау, а потім у Бухенвальд. У 1939 році Розенфельду дали шанс на життя, однак, поставили умову — покинути рейх протягом 14 днів. Ситуація була складною. Чоловік безрезультатно звертався до різних урядів європейських країн, щоб ті видали йому візу. Важливо зазначити, що тоді багато країн не приймали європейських євреїв.
У безвиході Якоб сів на пароплав і поплив назустріч невідомості у Шанхай. Важливо зазначити, що в період з 1930 року до 1940 рік Шанхай став притулком для біженців з європейських країн. Він був єдиним містом у світі, яке прийняло найбільшу кількість євреїв. Щоб потрапити у Шанхай, не потрібно було відкривати візу.
Через кілька місяців після приїзду, освоївшись у Шанхаї, Якоб продовжує вести свою медичну практику. В одному з районів він відкрив клініку, в якій лікував хворих на урологічні та гінекологічні хвороби. Це тривало недовго, оскільки доля підготувала для Розенфельда нові випробування.
У 1941 році чоловік вступає до лав Нової четвертої армії Мао Цзедуна. Далі залишає Шанхай і приєднується до 4-ї армії, яка веде бої з японцями. На фронті він стає польовим лікарем, де стикається з антисанітарією, повною відсутністю медикаментів та інструментів.
Незабаром Якоб вирішує змінити ситуацію, він створює медичну школу “Хаужонг”. Першими її студентами стали понад 40 людей. У навчальному закладі Розенфельд починає викладати лекції, практичні заняття, приділяючи найбільшу увагу правильному проведенню рятувальних операцій на полі бою. За весь період існування школи, в ній підготували близько 9 тисяч медичних фахівців.
Незабаром Розенфельд відкрив госпіталь, у якому надавали допомогу як солдатам армії, так і цивільним особам.
Далі Якоба призначили керівником медичної служби спочатку в Новій четвертій армії, а пізніше — командувачем медичного корпусу Китайської народної армії й надали звання генерала. У 1947 році Розенфельд обійняв посаду міністра охорони здоров’я тимчасового революційного уряду Китаю. У 1949 році Пекін було проголошено столицею КНР, після цього Якоб вирішив виїхати назад до Австрії.
Після прибуття до Відня почав шукати своїх родичів у надії на те, що вони вижили після Голокосту. Однак всі загинули.
Останні роки життя
У 1951 році на запрошення брата, Розенфельд переїжджає жити до Ізраїлю, де починає працювати лікарем у міській лікарні Тель-Авіва. Незабаром Якоба почали мучити сильні болі в лівій стороні грудної клітки й задишка. Звернувшись до кардіолога, йому поставили діагноз — серцева недостатність, яка виникла найімовірніше через напружену роботу в Китаї. Потрібна була термінова операція, яку на той період в Ізраїлі ще не робили. Розенфельд попросив візу в США, де оперативні втручання на відкритому серці вже проводилися. Візи так він і не дочекався, у квітні 1952 року помер. Поховали талановитого лікаря в Тель-Авіві.
Щороку на могилу Розенфельда, який був одним з тих, хто зробив великий внесок у розвиток медицини Китаю, навідуються представники КНР в Ізраїлі. В архівах зберігається велика кількість мемуарів про Другу світову війну і події, які описав Якоб. На честь нього в Національному музеї Китаю встановили пам’ятник. Також у КНР ім’ям відомого лікаря названо кілька вулиць.