Коли перші сніжинки легенько покривають дахи Відня, місто змінює обличчя, але святковий образ не завжди був таким. У XX столітті в імперській, а потім республіканської столиці виникли й закріпилися низка новорічно-різдвяних традицій, які вирізняють місто серед інших австрійських центрів. Від електрично підсвічених ялинок і ярмарків до масового святкового освітлення вулиць, від домашніх адвент-календарів до міських святкових заходів – це все набуло форми саме у XX столітті у Відні. Далі читайте на ivienna.
Поява освітленої ялинки та новий образ святкового дерева
У Відні доба переходу до нових форм святкування Різдва й Нового року почалася вже на початку XX століття. Наприклад, у довідках віденських ярмарків згадується, що на площі Фрайунг у 1903 році було проведено реконструкцію 128 торгівельних наметів. Тоді вперше використали електричне освітлення для ялинки та інших декоративних елементів.
До цього, у 1816 році дружина ерцгерцога Карла Тешинського принцеса Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька встановлювала ялинку в одному з віденських храмів. Це стало прикладом для аристократії. Але публічного святкового дерева в міському просторі саме із сучасним оформленням – із гірляндами, лампочками, доступом для громадського огляду – Відень досяг у XX столітті.
Між Першою та Другою світовими війнами місто централізовано готувало великі святкові дерева. Їх доставляли з околиць Нижньої Австрії та виставляли на площах центральних районів, а не лише в приватних будинках чи родинах. Це було відмінно від менших провінцій чи сіл, де ялинка була здебільшого домашньою або прихованою.
Розвиток і популяризація передріздвяних ярмарків
Ярмарки у Відні мають давню історію. Але саме XX століття зробило їх сучасним міським елементом. Наприклад, у 1722 році було вперше згадано “Різдвяний ярмарок Святого Миколая” зі 108 чи більше стендами. Він відбувся на площі Фрайунг.
У ХХ столітті особливо вагомі етапи:
- У 1903 році ярмарок отримав електричне освітлення. Як зазначено у “EasyCityPass”: “У 1903 році було відремонтовано та вперше проведено електричне освітлення 128 будівель”.
- Після Другої світової війни ярмарок пережив пересування. У 1939 році ринок перемістили на площу Ам-Гоф. У 1940 році його урочисто відкрили зі співом Товариства народної пісні.
- У 1975 році ринок отримав своє постійне місце на площі перед ратушею.
Отже, цей розвиток ярмарків у Відні – один із ключових різдвяно-новорічних пластів ХХ століття, що придбав сучасну форму саме тут.
Запровадження різдвяних гірлянд та світлової ілюмінації
Одна з найпомітніших традицій – вуличне святкове освітлення. У Відні це стало значущим саме у XX столітті з переходом до електрики, а пізніше до масового використання світлодіодів.
Наприклад, стаття “Wiener ORF” повідомляє, що у 2019 році на монтаж святкового електроосвітлення вулиць було прокладено понад 190 кілометрів кабелів, включаючи 25 кілометрів лише на Рінґштрассе. Загалом – понад 2 мільйони світлових точок. Адже святкове освітлення не обмежується лише головною вулицею чи Центральним районом, а охоплює десятки торгівельних вулиць, торгових зон, навіть районів зовнішніх округів.
У віденській промисловості освітлення стало не лише декоративним. Вже з середини XX століття влада, торгівельні асоціації та міські структури почали розглядати освітлення як елемент міського бренду. У другій половині XX століття відбувся перехід від простої гірлянди до тематичних світлових інсталяцій, підсвічених фасадів, великих мережевих систем.
Таким чином, масова святкова ілюмінація віденських вулиць стала міською святковою традицією, що сформувалася у XX столітті й залишається важливою ознакою міста.
Передріздвяні декоративні елементи у домашньому інтер’єрі
Поряд із публічними заходами, у Відні XX століття з’явилися важливі зміни в домашньому інтер’єрі: виготовлення адвент-календарів, ялинкових прикрас, декоративних елементів з паперу, скла, фольги… Наприклад, у фондах Музею народного побуту та мистецтва зберігаються адвент-календарі та прикраси кінця 1950-х – 1960-х років.
Різдвяні прикраси імпортувалися з німецьких чи богемських центрів (наприклад, Лауша, Яблонець-над-Нисою). У Відні їх стиль адаптувався: відчувалась віденська інтер’єрна культура, контекст багатоповерхових квартир, міських будинків, що відрізнялося від сільської традиції.
Домашня традиція адвент-календаря – щодня до Різдва відкривати “віконце” – вийшла з середовища приватного до масового вже в другій половині XX століття. Наприклад, станом на кінець першої чверті XXI століття існують „Віденський медовий адвент-календар“ із продуктами з 23 округів Відня.
Таким чином, у Відні стає традицією не лише ялинка в публічному просторі, але й чітко структурований інтер’єрний декор – із календарями, прикрасами, тематичними елементами. Це показує урбаністичну сторону святкування.
Комерціалізація святкового періоду
У XX столітті Відень пережив ще й трансформацію святкового періоду у великий міський ринок: ярмаркові стенди, спеціальні продукти, подарунки, печиво, точки розливу Глінтвейну… Наприклад, сучасні дані показують, що віденські ярмарки мають близько тисячі стендів, що є зменшенням порівняно з їх кількістю у XX столітті.
Ярмарки в історичному центрі Іннере-Штадт і перед ратушею стали платформою не лише для традиційних виробів, а й для подарункової індустрії: сучасні вироби ручної роботи, прикраси, дизайнерські елементи, солодощі. Так символами віденських різдвяних ярмарків стали пряники, ванільне печиво у формі півмісяця та глінтвейн.
Комерційний аспект підтримувався міською владою та торгівельними асоціаціями, які фінансували ятки та декоративні освітлення – тобто святковий період визнавався як економічний фактор.
Як бачимо, традиція святкового споживання, подарунків, ярмаркової індустрії у Відні XX століття сформувала міську святкову економіку, яка поєднана з культурою та архітектурою міста.
Святкування Нового року в рамках міської культури
Традиція публічного святкування Нового року з феєрверками, вуличними концертами, міською ілюмінацією значно розвивалася у Відні у XX столітті. Хоча частина сучасних традицій належить XXI століттю, фундамент було закладено раніше.
Наприклад, уже в другій половині XX століття центральна площа перед ратушею стала місцем великого передріздвяного ярмарку й новорічної ілюмінації. До того ж місцева влада й комерційні структури узгоджували запуск святкових ілюмінацій, встановлення великих ялинок та створення спеціальних локацій для святкування. У багатьох випадках святкові заходи інтегрувалися з міським туризмом – Відень вважався “Різдвяним містом світу”.
Варто відзначити, що у 2024 році на ярмарку на площі перед ратушею, за оцінками організаторів, було 3,3 мільйона відвідувачів. Приблизно 25% з них – іноземні гості. Це означає, що святкові публічні заходи у Відні в другій половині XX століття, і особливо в кінці XX, набули міжнародного характеру, де святкування Нового року і Різдва стає частиною міського бренду. Це відрізняє Відень від невеликих міст, де святкування залишалося локальним.
Джерела: