Просто нереально уявити собі міський пейзаж без людей, які щоранку виходять на пробіжку. Але так було не завжди. У давні часи біг містом вважався дивиною, пише ivienna.info.
Біг у давнину
У липні 1897 року рівно о 8:00 ранку, в Ной-Каграні, нинішньому 22-му районі Відня, проходив забіг. Навряд чи хтось із присутніх на цьому заході здогадувався, що є свідком історичної спортивної події.
Тоді 8 осіб поставили перед собою мету подолати дистанцію у 25,6 км. Маршрут пролягав через Асперн, Есслінг, Грос-Енцерсдорф і закінчувався поруч з шинком. Організатори все продумали до дрібниць, адже таким чином, час очікування для глядачів скорочувався, а в шинку збільшувалися продажі.
Зрештою до фінішу в “Friedmann’s Gasthaus” добігали 5 учасників забігу, з яких найшвидшим виявився Маурісіо Албала. Ця велика подія знаменувала початок легкоатлетичної “ери” в історії Відня.
Загалом, австрійці знайомі з легкою атлетикою з 13 століття. У той час людей навчали базових навичок бігу з метою підготовки до військових конфліктів. До кінця Середньовіччя біг практикували на змаганнях.
На той період біг мав популярність серед нижчих верств суспільства. Між 1382 і 1534 роками двічі на рік проводили “перегони на паршах”. Взяти участь у них могли виключно жінки-бігунки. Маршрут змагань проходив по-нинішньому Реннвегу і тривав до околиць міста. Переможницям як приз вручали ковдру, так звану “Barchent”.
Найкращий віденський легкоатлет, перші марафони
Першим успішним легкоатлетом Відня став Маурісіо Албала, який народився 15 червня 1877 року у Тімішоарі. Він був не тільки найкращим віденським бігуном, а й універсальним спортсменом, оскільки активно займався лижним, велосипедним спортом, був членом команди клубу “AC Victoria”. Албала також став першим австрійцем, який взяв участь у марафоні, що відбувся восени 1897 року в Будапешті.
У той період марафони проводилися не на класичній дистанції 42,195 км, а на 40 км. Албала зміг посісти третє місце, подолавши дистанцію за 4 години 6 хвилин.
Однак Албала увійшов в історію не тільки як спортсмен, а і як організатор легкоатлетичних змагань. Він один з засновників секції легкої атлетики Віденського атлетичного клубу “WAC”, член “Comité zur Veranstaltung von Fußballwettspielen”.
Аналізуючи різну літературу щодо першого марафону у Відні, можна помітити розбіжності в даті. У більшості джерел вказується дата 14 липня 1901 року, коли “Neubauer Sport-Club” організував 40-кілометровий марафон.
На змагання зареєструвалося 16 бігунів, але на старт вийшли лише 5 осіб, серед яких був також Албала. Він став фаворитом марафону.
Однак перемога далася йому нелегко. У Фезедерфі Маурісіо втратив свідомість, після чого змушений був зробити перерву і через це втратив час та фінішував третім. Переміг у забігу Фріц Луст, який показав час 3:59:04.
У 1902 році марафон також відбувся, тільки організували його набагато краще. На маршруті Вінер-Нойштадт-Відень бігунів підтримували велосипедисти.
У роки, що передували Першій світовій війні, спостерігається позитивна тенденція та популяризація легкої атлетики: кількість спортсменів збільшилась, містяни виявляли неабиякий інтерес до цієї спортивної дисципліни. Крім цього, було запроваджено нові бігові змагання: “Auhoflauf”, “Geländelauf”, “Hütteldorf – Hohe Warte”. Це все свідчить про те, що ця спортивна дисципліна у Відні активно розвивалася.
З початком Першої світової війни розвиток зупинився, але після закінчення, все відновилося. Нововведенням стало те, що жінки почали проявляти інтерес до цього виду спорту.
У 1919 році у Відні було проведено естафету “Quer-durch-Wien-Lauf”. ЗМІ заздалегідь висвітлювали цю подію. Цього дня на семикілометровому маршруті зібралося 1275 бігунів. Стартували з віденського вокзалу “Westbahnhof”, біговий маршрут пролягав вулицею Маріахільферштрассе за 15 етапів до “WAC”. Кілька тисяч глядачів пильно спостерігали за ходом естафети, вулиці міста були переповнені людьми.
Естафета отримала великий успіх і почала проводитися в наступні роки за активної участі жінок. Захід перетворився на щорічну подію й проводився навіть під час Другої світової війни.
Після закінчення військових дій, у Відні почали з’являтися нові марафони, змагання, забіги. Таким чином, з кожним роком легка атлетика активно розвивалася.