Ім’я Теодора Більрота відоме в усьому світі. Той внесок, який він зробив у медицину, складно переоцінити. У 1881 році хірург уперше в історії видалив хворій шлунок з раковою пухлиною, пише ivienna.info.
Дитинство, юність
Народився Теодор у Берген-на-Рюгені у 1829 році. З раннього дитинства хлопчик мав хист до музики. Однак найсильніше майбутній геній не любив вчитися, у гімназії він терпів постійні глузування над собою, бо мав проблеми з мовленням. Дитина погано говорила і дуже довго запам’ятовувала інформацію. Щоб не засмучувати матір, яка наполягала на навчанні, Теодору доводилося переступати через себе і далі відвідувати уроки.
Закінчивши гімназію, Теодор став студентом Грайфсвальдського університету, де вивчав медицину. Потім він вступив до Берлінського університету, де здобув ступінь доктора медицини.
Хірургічна кар’єра
У 1853 році Більрот почав свою кар’єру в берлінській клініці “Шаріте”. У 1860 році він викладав у Цюрихському університеті та очолив хірургічну лікарню. У цей час Теодор опублікував свій легендарний підручник під назвою “Загальна хірургічна патологія і терапія”, ввів поняття медичного аудиту.
У 1867 році Теодора призначили професором хірургії у Віденському університеті, крім цього, він став головним лікарем Віденської лікарні загального профілю. Користуючись престижною посадою, Більрот провів повну реорганізацію в хірургії. Вона торкнулася режиму і структури лікарень, діагностики, лікування та догляду за хворими, принципів етики. У своєму відділенні він вимагав проводити постійне прибирання, це призвело до того, що після кожного хірургічного втручання операційні столи почали мити. Крім цього, він наполіг, щоб лікарі щодня змінювали халати й стежили за гігієною рук.
Досягнення, які зробив Більрот у хірургії, не злічити. За всю кар’єру він провів понад 300 операцій, зміг навчити хірургічної майстерності своїх студентів, серед яких більшість стали видатними хірургами.
Також Теодор проявив себе як хороший мікробіолог. Близько 6 років він присвятив дослідженням ранової лихоманки, від якої страждали пацієнти після операції. Його результати досліджень шокували колег. Більрот довів, що смерть викликало інфікування рани бактеріями. У своїй практиці хірург почав використовувати антисептичні методи, і кількість пацієнтів, які страждають на ранову лихоманку, значно знизилася.
Лікар вважав смерть неминучим супутником прогресу в хірургії. З цієї причини аналізував кожен летальний випадок у пошуку нових аргументованих рішень у діагностиці та лікуванні. За всю свою кар’єру він написав понад 150 наукових робіт. У 1873 році лікар виконав першу ларингектомію, повністю видалив уражену раком гортань. У 1881 році здійснив успішну резекцію шлунка Терезі Геллер, яка через 4 місяці після втручання померла від метастазів у печінці.
За межами хірургії чоловік був талановитим піаністом і скрипалем. Найкращим його другом, який завжди підтримував, був Йоганнес Брамс. Разом вони написали безліч музичних творів. Важливо відзначити, що в останні роки життя Більрот більшу частину свого часу приділяв музиці, він писав есе, проводив різні музичні дослідження. Помер талановитий лікар у лютому 1894 року.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що Теодор Більрот залишив великий слід у медицині та зробив вагомий внесок у розвиток сучасної абдомінальної хірургії. Спадщина цього клініциста, педагога, вченого, професора, як і раніше, живе й активно використовується на благо пацієнтів у хірургічних клініках усього світу.
Іменем Більрота названо один із найбільш часто використовуваних хірургічних затискачів. Також на честь нього назвали дві принципові основні схеми резекції шлунка. У 2009 році було випущено золоту монету із зображенням легендарного лікаря.