Протягом XX століття у Відні сформувався унікальний і багатий набір новорічних звичаїв, що відображають глибокі культурні зміни. Ці традиції є яскравим сплавом кількох ключових елементів: імперської спадщини (яка зберігалася навіть після падіння монархії), популярної народної культури та модернізаційних міських практик. Хоча деякі з цих звичаїв мають довшу історичну основу, багато з них виникли або набули особливого, нового значення саме у XX столітті, особливо після великих світових війн (Першої та особливо Другої), ставши невіддільною частиною міської ідентичності та святкування Нового року. Далі на ivienna.info.
Поява щорічного новорічного концерту
Однією з найвпізнаваніших і найвпливовіших традицій є Новорічний концерт Віденської філармонії (Neujahrskonzert). Хоча святкові концерти відбувалися у Відні й раніше, сучасна форма цієї події бере свій початок із 1939 року, коли диригент Клеменс Краус провів спеціальний виступ. Після Другої світової війни цей захід швидко закріпився як щорічний концерт, програма якого традиційно складається з вальсів і польок родини Штраусів.
Протягом XX століття зал Neujahrskonzert перетворився на міжнародний символ віденської музичної культури та елегантності. Завдяки широким телетрансляціям по всьому світу цей концерт став глобальним культурним явищем, що знаменує прихід Нового року для мільйонів людей.
Silvesterpfad: вуличні святкування для всіх
У другій половині XX століття у Відні зросла практика масових вуличних святкувань напередодні Нового року. Сучасна, добре організована форма цієї події отримала назву Silvesterpfad (Новорічна стежка).
Ця традиція стала важливою міською практикою, яка щороку збирає як мешканців, так і численних туристів у центральній частині міста. Silvesterpfad являє собою цілу мережу сцен, святкових ярмарків і вуличних точок із напоями та частуваннями. Це явище є прямим продуктом розвитку урбаністичних свят і масової культури, характерних для другої половини століття.
Відродження елегантності на світських балах
Хоча найвідоміший Віденський оперний бал належить до карнавального періоду, балова культура загалом утвердила значну частину зимових урочистостей XX століття. Урочисті заходи, офіційні та приватні світські події підтримували імідж Відня як столиці танцю та елегантності.
Особливо значущим було повоєнне відродження балів, яке активізувалося у 1950-х роках. Цей процес не лише відновлював культурне життя міста, а й підсилював соціально-культурний зв’язок святкового сезону з традицією вишуканих і висококласних вечірок.
Роль медіа у формуванні новорічних традицій
Вирішальну роль у формуванні та поширенні новорічних традицій відіграли масові медіа. З появою радіо, а пізніше й телебачення, певні елементи святкування набули величезної популярності й уніфікувалися по всій Австрії.
Саме XX століття стало періодом, коли масові медіа сформували спільний святковий сценарій Нового року. Офіційні звернення до нації, а також трансляції Новорічного концерту Віденської філармонії (Neujahrskonzert) та інших оперних чи концертних програм, зробили святкування більш узгодженим, незалежно від регіону.
Особливо варто відзначити, що ці офіційні трансляції не лише сформували внутрішній досвід, але й швидко залучили міжнародну аудиторію, перетворивши Відень на глобальний центр новорічної культурної уваги. Таким чином, медіа стали потужним інструментом, який перетворив локальні звичаї на спільний національний і міжнародний святковий досвід.
Сімейне святкування та родинні звичаї
Новорічні традиції Відня XX століття формувалися не лише у вишуканих концертних залах та бальних приміщеннях, але й у затишному колі родин, де панували давні народні звичаї. Водночас епоха масових медіа забезпечила безпрецедентну уніфікацію святкового досвіду по всій країні та за її межами.
Протягом XX століття австрійці, як і раніше, активно практикували народні забави, які перетворилися на важливі родинні ритуали. Серед них виділяється виливання олова (Bleigießen) — давній звичай ворожіння на майбутнє. Ця практика, що передбачала розплавлення свинцю або олова і швидке його виливання у холодну воду, а потім тлумачення отриманої форми, часто згадувалася у періодиці XX століття як традиційна новорічна розвага у родинному колі.
Крім цього, широко поширилися й інші побутові ритуали: обмін барвистими листівками із новорічними вітаннями та різноманітні форми гадань. Ці звичаї підтримували соціальні зв’язки та створювали відчуття спільної долі на порозі нового року.
Новорічні ритуали добробуту у Відні
Новорічні традиції у Відні включають низку колоритних народних звичаїв, які мають на меті забезпечити удачу та добробут у прийдешньому році. Ці практики, що сягають корінням у давні уявлення про родючість та достаток, переважно матеріалізувалися у XX столітті у вигляді символічних подарунків та страв.
Одним із найпопулярніших і найстаріших символів удачі є «порося на щастя» (Glücksschwein). У німецькій мові й досі існує вираз «Schwein haben», що буквально означає «мати порося», але вживається у значенні «мати удачу» або «пощастило». Історичне пояснення цієї символіки пов’язане з тим, що у сільських громадах володіння поросятами традиційно означало добробут, достаток та родючість.
У сучасній побутовій культурі Відня ця символіка втілюється у вигляді невеликих їстівних фігурок. Марципанових або шоколадних поросят (Marzipanschwein) купують або дарують один одному напередодні Нового року як талісман удачі. Іноді свинина подається як головна святкова страва. Наприклад, ціле молочне порося (suckling pig) символізує просування вперед і загальне щастя.
Ще в Австрії існує традиція вживання сочевиці (Linsen) на Новий рік. Вона процвітання походить від давніх європейських звичаїв, найпомітніших в Італії. Плоскі та круглі зерна сочевиці нагадують монети, тому вважається, що їх вживання «привертає» багатство у наступному році. Хоча ця практика, ймовірно, має старе римське/італійське походження, вона успішно поширилася і закріпилася у центральноєвропейській практиці, зокрема в Австрії, як частина загальноєвропейської культури символічних новорічних страв.
У Відні та регіонах сочевицю можна зустріти у новорічному меню як гарнір до м’ясних страв, окремий суп або густий гарнір. Ця страва часто подається з поясненням, що вона має забезпечити фінансовий добробут у новому році.
Крім цих основних традицій, новорічні ярмарки у Відні наповнені іншими символічними предметами, які служать побажанням удачі:
- Амулети: підкова, фігурки сажотруса (chimney sweep) та інші марципанові фігурки активно продаються як талісмани.
- Напої: у святковий цикл популярним є Feuerzangenbowle — гарячий алкогольний пунш, який готують із підпалюванням цукрового конуса.
Усі ці практики спільно формують атмосферу Нового року, де минуле поєднується із сучасністю, а прагнення до добробуту втілюється у смачних і ностальгічних ритуалах.