Йоганн Ланер народився у Гассельдорфі в родині простих фермерів. Оскільки умови життя на Батьківщині були поганими, хлопець покинув рідне місто. У 1795 році він вирушив до Франкфурта-на-Майні, де пройшов навчання на м’ясника. У 1798 році Ланер переїхав до Відня, і саме тут він здійснив свій винахід, пише ivienna.info.
У пошуку себе
Прибувши до Відня Ланер почав шукати роботу. Деякий час він був пажем в імператорському монетному дворі. Потім вирішив повернутися до своєї професії “рубача” у м’ясника. У 1804 році Йоганн відкрив у передмісті Відня власну коптильню з магазином. На той період у Відні ще не було регульованої торгівлі копченостями.
Місцеві м’ясники майже не займалися виробництвом ковбасних виробів. Цю справу довіряли “ковбасникам” і сироварам. У Німеччині, навпаки, ковбасна торгівля на той період була поширена і регулювалася законом.
Йоганн навчився робити ковбаси ще в період перебування у Франкфурті. Він виготовляв їх зі свинячого та бичачого м’яса. Виробництво ковбасок було дуже трудомістким. М’ясо відбивали дерев’яними палицями, молотками. Потім нарізали його обробними ножами. Отриману масу виливали в очищену кишку тварини за допомогою великого ручного шприца. Готові вироби відправляли в коптильню.
Ковбаса, приготована таким методом, мала квадратну форму, яка була зручною для укладання в ящик.
Великий винахід
У перші роки роботи у Відні Йоганн робив сосиски так, як навчився у Франкфурті. Однак солоний дуже димний продукт не користувався великою популярністю у віденців. Тому Йоганн став експериментувати з новим рецептом.
Оскільки у Відні не було жодних правил щодо використання та змішування різних видів м’яса для ковбас, він вирішив поекспериментувати, додав до яловичини свинину. Крім цього, Йоганн повністю видалив з м’яса сухожилля та нарубав його дрібно. Далі чоловік вилив суміш в оброблені овечі кишки. Довгі він зв’язував на невеликі шматочки та скручував по 2 штуки в пару.
В’ялив ковбаси порівняно не довго, а потім варив їх до готовності. При надкушуванні такої ковбаси видавався хрускіт.
Навесні в 1805 році Ланер почав продавати свій новий продукт “Frankfurter Würstchen”. У перший день продажів біля магазину зібралася черга, це свідчило про те, що винахід Ланера віденці гідно оцінили.
Найбільшим клієнтом м’ясної крамниці Ланера було казино “Zögernitz”, яке в народі називали ковбасним замком. Досить часто сім’я Ланерів проводила час у цьому закладі.
Народне визнання
Віденці настільки сильно любили сосиски Йоганна Ланера, що дозволили йому представити своє творіння імператору Францу I. Після дегустації сосиски Ланера стали улюбленою закускою в імператорському домі.
У 1814 році Віденський конгрес зробив популярними “Lahner-Frankfurter-Würstel” за межами країни. Ці фірмові сосиски почали робити люди в багатьох країнах.
Тепер вони називаються “Wiener Würstchen”. У 1842 році виробництво сосисок почалося в Мілані. У 1843 році Ланер став громадянином Відня. Він заробив великі статки на виробництві ковбас.
У 1855 році “Wiener Würstchen” були представлені на Віденській виставці. Відвідувачі не знали, як правильно їсти делікатес. Вони дивувалися, чи потрібно знімати шкірку, чи їсти цілком. Деякі намагалися різати ножем. Княгиня Поліна Меттерніх тоді показала, як необхідно їсти страву. Вона взяла в руки гарячу сосиску і почала відкушувати шматок за шматком.
Йоганн Георг Ланер помер у квітні 1845 року. Він пішов у засвіти, залишивши великий бізнес, який перейшов у спадок його синові та наступним нащадкам. Його винахід — віденські сосиски є улюбленою стравою сучасних містян.