У Відні народилася велика кількість талановитих лікарів, які врятували багато життів і зробили великий внесок у розвиток медицини. Один з них талановитий професор ортопедії Карл Кіарі. Він є вихідцем з медичної династії, який став засновником сучасної ортопедії у Відні. Його роботи з лікування вивиху стегна, реконструкції вертлюжної западини принесли йому величезний успіх. Саме тоді про Карла заговорили в усьому світі. Про життя і діяльність цієї великої людини читайте тут. Більше на сайті ivienna.info.
Дитинство, навчання
Народився Карл 9 червня 1912 року. Його батько працював лікарем сімейної практики, а згодом був призначений головним лікарем лікарні в Лінці. Дід Оттокар Фрайхерр Кіарі теж був лікарем, але життя склалося так, що чоловік знайшов себе у педагогіці й влаштувався працювати до Віденського університету, де обійняв посаду викладача отоларингології.
З дитинства Карл був допитливим хлопчиком, у підлітковому віці почав цікавитися медициною, і зрозумів, що його місія — допомагати людям.
Здобувши шкільний атестат у віденській школі, Кіарі вступив до “Schottengymnasium”, який закінчив у 1930 році. Потім вирішив здобути вищу освіту і вступив до Віденського університету, де вивчав медицину. У 1936 році він здобув диплом. Далі почалася практика, Кіарі став асистентом Едуарда Пернкопфа в анатомічному відділенні Віденського університету.
Розвиток кар’єри
Восени у 1936 році Кіарі перейшов у хірургічну університетську клініку як помічник доктора Егона Ранці. У 1939 році Кіарі призначають старшим лікарем ортопедичного відділення. Варто зазначити, що в період Другої світової війни він зробив важливий внесок у реабілітацію інвалідів, а також у догляд за дітьми з фізичними вадами.
У 1938 році Кіарі одружився з Ельфрідою Віттасек, яка померла від сепсису, народжуючи другу дитину. Карл довгий час відходив після смерті дружини. Вдруге він одружився з колегою Елізабет Фраундорфер.
Після закінчення Другої світової війни Карл продовжив працювати в ортопедичному відділенні під керівництвом Альберта Лоренца. У 1951 році він змінив Лоренца, оскільки його призначили завідувачем ортопедичного відділення.
У 1953 році Кіарі отримує звання професора, і все завдяки унікальним роботам з протезування кульшового суглоба. У 1962 році університетське ортопедичне відділення перетворили на самостійну клініку, і Кіарі став її керівником.
У той період клініка, якою завідував Кіарі, слугувала зразком для інших подібних установ Австрії. За 20 років роботи в закладі він чинив значний вплив на розвиток ортопедії. Разом зі своїми співробітниками Кіарі впроваджував сучасні методи ортопедичного лікування та різні хірургічні техніки.
Разом з Фріцем Мезніком він займався вивченням методів лікування сколіозу, кісткових пухлин. До самої смерті Кіарі керував своєю клінікою й показав гідний приклад колегам, прагнучи до її розширення і розвитку.
За все своє життя Карл написав понад 80 наукових робіт, які охопили всю галузь ортопедії.
Кіарі завжди з розумінням ставився до проблем і потреб своїх пацієнтів з особливими потребами. Як уже згадувалося вище, під час Другої світової війни він займався лікуванням людей з фізичними вадами. Після 1945 року він продовжив це робити. Протягом багатьох років він керував “Waldschule” у Ференвальді. У санаторії “Grimmenstein” Кіарі створив відділення для лікування кісткового туберкульозу та хронічних захворювань опорно-рухового апарату.
За свої заслуги в ортопедії Кіарі отримав безліч міжнародних і національних нагород. 18 січня 1982 року у Відні легендарний лікар помер, залишивши за собою велику кількість робіт, якими користуються сучасні травматологи та ортопеди.