У Відні народилася велика кількість учених, один із них Людвіг Больцман, який зробив великий внесок у розвиток фізики. Про життя, діяльність Людвіга Больцмана далі на ivienna.info.
Навчання, перші кроки в науці
Народився Людвіг у Відні 20 лютого 1844 року. З раннього віку він вирізнявся величезними здібностями, працьовитістю. У шкільні роки був найкращим учнем у класі. Людвіг любив не тільки вивчати точні науки, а й музику. Він чудово грав на фортепіано, влаштовував сімейні вечори музики. Уся родина сідала за стіл і слухала музику в його виконанні. Коли Людвігу виповнилося 15 років, він втратив батька, який помер від туберкульозу.
Незабаром його сім’я переїхала до Вельса, а потім до Лінца. У 1854 році Людвіг вступив до гімназії, яку 1863 року закінчив з відзнакою.
У 19 років він вступив до Віденського університету на факультет математики й фізики. Серед його вчителів були: Йозеф Петцваль, Йозеф Стефан та інші.
Бувши студентом Імператорського інституту, у 1865 році Больцман презентував свою першу роботу, в якій розглянув рух електрики по викривлених поверхнях.
Уже в грудні 1866 року він завершив навчання й здобув докторський ступінь.
У наступні роки талановитий учений почав асистувати Йозефу Стефану. У роботі Людвіг проявив себе з позитивного боку і вже в березні 1868 року професорсько-викладацький склад факультету фізики одноголосно затвердив його як приватного лектора з математичної фізики. У 1869 році Людвіга призначили на посаду професора теоретичної фізики в університеті Карла-Францеса в Граці.
Розвиток кар’єри, наукові дослідження
У 1869 році Больцман опублікував свою роботу “Дослідження теплової рівноваги молекул газу”. У ній він створив рівняння перенесення, назване тепер його ім’ям. Крім цього, довів Н-теорему, яка являє собою першу статистичну інтерпретацію ентропії. Домогтися таких високих результатів у 25 років, дуже хороший показник!
У 1871 році вчений довів, що другий закон термодинаміки можна отримати з механіки, лише спираючись на теорію ймовірності.
У 1873 році Больцман повернувся до Відня й очолив кафедру математики. У 1876 році його призначили професором експериментальної фізики й керівником кафедри фізики в Граці.
Найважливішим і найуспішнішим у житті Больцмана був 1890 рік. У цей період його репутація одного з найкращих учених дуже швидко поширилася, багато студентів-фізиків приїжджали до Граца, щоб навчатися у Больцмана.
У 1877 році вчений опублікував чергову роботу, в якій описав зв’язки між другим законом механічної теорії тепла і теорією ймовірностей. Завдяки роботі було запроваджено принцип Больцмана — імовірнісне обґрунтування теорії тепла, що стали згодом загальновідомими у фізиці. Позначення S = k log W вперше використав Макс Планк. У 1884 році Больцман зробив публікацію щодо залежності теплового випромінювання від температури з електромагнітної теорії світла.
У 1890 році Больцман почав викладати в Мюнхенському університеті, а в 1894 році повернувся до Відня. У 1900 році Людвіг обійняв посаду професора теоретичної фізики в Лейпцизькому університеті. Незабаром він переїхав знову до Відня, де читав лекції з теоретичної фізики.
Згодом у Больцмана почав слабшати зір, він страждав від нестерпного головного болю, був змушений відмовитися від лекторської діяльності.
У вересні 1906 року великий учений Людвіг Больцман наклав на себе руки. Його поховали на старому кладовищі Деблінга, а потім перепоховали на Центральному цвинтарі.
На честь пам’яті вченого Леопольд Брандейський створив в аркадному дворі Віденського університету пам’ятник. Копію встановили у Віденському інституті експериментальної фізики. Крім цього, на честь Больцмана назвали вулицю в 9-му районі Відня.
Аналізуючи інформацію, можна стверджувати, що Людвіг Больцман був одним з найвидатніших фізиків кінця 19 століття. Він зміг заявити про себе на весь світ. Його роботи стали ключем до висновків, які пізніше призвели до подальших революційних розробок. Больцман не тільки присвятив своє життя науці, а й активно займався спортом, був хорошим сім’янином. Його праця принесла велику користь людям.