У 1817 році німецький винахідник Карл Драйс розробив у Мангаймі перший у світі двоколісний транспорт і здійснив справжню революцію в галузі пересування. Дуже скоро велосипеди стали поширеними в усьому світі, і Відень також не став винятком. Докладніше про те, як з’явилися в місті велосипеди, коли зародився велоспорт, читайте тут ivienna.info.
Боротьба за їзду
На початку 1880 року велосипеди мали велику популярність серед жителів різних міст Європи. Однак у Відні кількома роками раніше вони були заборонені до використання. Всьому виною часті аварії, полохливі пішоходи та коні. Двоколісні транспортні засоби, що приводяться в рух педалями на ступицях, почали використовуватися у Відні знову з 1867 року. Єдине, що водіння було дозволено на спеціально відведених ділянках.
У травні 1884 року об’єднані віденські велосипедні клуби опублікували в газеті “Allgemeine Sport-Zeitung” звернення до влади й поліції. У ньому вони вимагали розробити правила водіння і відкрити міські дороги для велосипедистів.
Їхнє прохання почули, у 1885 році було розроблено правила водіння на дорогах загального користування для велосипедистів. Проте ще на низці доріг ця заборона зберігалася кілька років, незабаром її зняли, що призвело до розвитку велоспорту.
Щодо правил, то всі, хто бажав керувати цим транспортним засобом, мали скласти іспити з водіння, встановити номерний знак і дотримуватися дистанції щонайменше 20 см від інших велосипедистів. Щоб гарантувати безпеку пішоходу, кожен водій повинен мати при собі й використовувати в разі потреби свисток.
Перші велодоріжки
У березні 1896 року водії двоколісного транспорту зажадали від міської влади створити велодоріжки в місті. Восени цього ж року Віденська міська рада ухвалила рішення — враховувати створення велодоріжок у проєктах дорожнього будівництва.
У 1897 році було створено віденський туристичний клуб “ÖTC”, незабаром після його заснування було створено кілька доріжок для їзди. Крім цього, велосипед визнали повноцінним засобом пересування.
У 1915 році проклали ще кілька велосипедних доріжок уздовж Дунаю і Дунайського каналу. З 1935 року в місті спостерігалося зростання велосипедного руху, адже цей транспорт коштував набагато дешевше за автомобіль. У той період і почалося активне створення велосипедних доріжок.
Клуби та перегони
Попри все, у 1870 році вперше в “Prater” відбулася велогонка, яку організував Віденський клуб велосипедистів. Через деякий час у місті вже налічувалося близько 8 велосипедних клубів, а на Лассальштрассе провели перший клубний чемпіонат. Велоклуб “Währinger Bicycle Club” організував трек для проведення тренувань у районі Тюркешанспарк, а пізніше відкрив справжній велотрек.
Активний розвиток їзди
Поступово віденці почали розуміти, що велосипед — зручний засіб, який можуть використовувати звичайні містяни та працівники важливих сфер: лікарі, листоноші, поліція.
Однак у середині 20 століття велосипеди зникли з Відня у зв’язку з тим, що люди почали активно їздити на машинах. Лише в 1980 році вони знову почали мати популярність.
Сучасний Відень є велосипедним містом, адже в ньому налічується 40 000 місць для паркування цього виду транспорту. Крім цього, близько 500 міських велосипедів на прокат доступні для всіх охочих. Вражає також мережа велосипедних доріжок, яка охоплює 1317 км.
Існує доволі цікавий факт, близько 79% містян, які щоденно здійснюють велопрогулянки, зазначають, що такий тип їзди є більш приємним та безпечним. Саме через це, всі туристи, які відвідують Відень користуються велотранспортом.