Ім’я Клеменса Пірке відоме далеко за межами Відня. Цей лікар зробив великий внесок у медицину. Він був найкращим австрійським педіатром, який прославився своїми дослідженнями. Окрім цього, Клеменс перший, хто запропонував діагностичний тест на туберкульоз “реакція Пірке”, а також ввів поняття “алергія”, пише ivienna.info.
Дитинство, перші кроки в медицині
Народився Клеменс у 1874 році у Відні. Його батько був депутатом австрійського парламенту, а мати — домогосподарка, займалася вихованням дітей, яких у родині було п’ятеро. Батьки з раннього віку прищеплювали своїм синам любов до Бога.
У гімназії Клеменс мав гарні оцінки з усіх предметів, тому закінчив її з відзнакою. Далі разом з братами юнак здобув середню освіту в єзуїтському коледжі Кальксбург у Відні. У 1892 році вже перед отриманням диплома батьки наполягли, щоб син перейшов до віденського Терезіануму. Цього ж року Клеменс почав вивчати теологію в Інсбрукському університеті, і зовсім не тому, що він цього хотів, а через обов’язок перед матір’ю.
В один момент юнак вирішив присвятити своє життя Господу і відмовитися від навчання. Це рішення далося йому нелегко, бо розумів, що розчарує батьків. Однак він це зробив. Повернувшись назад до Відня, Клеменс шокував сім’ю, заявивши, що збирається вивчати медицину. Варто зазначити, що на той період професія лікаря вважалася непрестижною для аристократів.
Спочатку Пірке навчався у Відні, а потім у Кенігсберзі, а в 1900 році у Граці захистив свій диплом. У той час було не рідкістю, що студенти-медики могли змінювати кілька університетів, щоб навчатися у відомих професорів, які викладали в різних вищих закладах Європи.
Знаменитий лікар
Після закінчення університету Пірке проходить строкову службу санітарним офіцером. Через півроку молодий лікар влаштовується працювати в берлінську клініку і починає цікавитися інфекційними хворобами, а незабаром пише наукову роботу на цю тему.
Відомо, що в 1890 році Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу, який назвали його ім’ям, і виділив речовину туберкулін. Пізніше виявилося, що туберкулін не має жодного терапевтичного ефекту, і щеплення ним не давало жодного імунітету від туберкульозу.
Клеменса зацікавив факт, що в кожної людини реакція на туберкулін різна. Під час дослідів у 1906 році він розробив “пробу Пірке”. Суть її полягала в тому, що на пошкоджену шкіру наносили туберкулін і чекали на реакцію організму. Цей метод виявився дуже успішним, оскільки давав змогу розпізнати наявність у людини туберкульозу. Винахід Клеменса приніс йому славу.
У 1908 році генію надійшла пропозиція працювати в інституті Пастера в Парижі. Однак він обрав американський університет Джона Гопкінса, де став першим в історії цього закладу професором педіатрії.
У 1911 році Пірке повернувся до рідного Відня, де його призначили головним лікарем дитячої клініки. На цій посаді він залишався до самої смерті. Крім туберкульозу Клеменс займався дослідженнями інших дитячих інфекційних хвороб, вивчав методи їхнього поширення, склад вакцин і багато іншого.
Як педіатр він дуже дбав про здоров’я своїх маленьких пацієнтів. Відразу після війни Пірке взявся реалізовувати свій проєкт. За його задумом, почали відкривати санаторії для дітей з бідних сімей, які хворіють на туберкульоз.
Також лікар Пірке створив спеціальну систему харчування для малюків, метод штучного вигодовування. Дієтологія стала другою пристрастю Клеменса. У кожної дитини, яка надходила в клініку, вимірювали зріст і вагу, виходячи з цього за спеціальними формулами Пірке, розраховували індивідуальний план прийому їжі.
Маленькі пацієнти в цих санаторіях постійно гралися у дворі на свіжому повітрі, навіть у холодну пору не робили винятку.
Завдяки своїм старанням, любові до медицини Клеменс у молодому віці мав практично все, про що тільки могли мріяти інші. В один момент все зруйнувалося. У 1929 році лікаря та його дружину було знайдено в спальні мертвими. Пара звела рахунки з життям, прийнявши ціанистий калій. До суїциду подружжя підштовхнули проблеми, які вони були неспроможні вирішити.