У центрі переплетіння віденських вулиць, де лунають дитячі голоси, сповнені надії та довіри, височіє будівля, чиї стіни стали свідками незліченних історій боротьби за життя та перемог над хворобами. Це – Дитяча лікарня Святої Анни (St. Anna Kinderspital), заклад з багатою та зворушливою історією, присвячений найціннішому – здоров’ю дітей. Її заснування стало втіленням співчуття та прагнення подарувати майбутнє кожному маленькому пацієнту, незалежно від його походження. Ця стаття – подорож у часі, що розповість про становлення та розвиток цієї важливої інституції, про людей, які присвятили своє життя турботі про дитячі серця. Далі на ivienna.info.
Історія походження Дитячої лікарні Святої Анни
Історія Дитячої лікарні Святої Анни бере свій початок від скромної ініціативи, започаткованої у 1837 році талановитим лікарем Людвігом Вільгельмом Маутнером. Саме він заснував невелику дитячу лікарню на дванадцять ліжок, розташовану за адресою Kaiserstraße, 49 у сьомому районі Відня. Цей заклад, що став першим кроком на довгому шляху милосердя, привернув увагу імператорської родини. Весною, 10 березня 1840 року лікарню відвідала імператриця Марія Анна, дружина Фердинанда I. Її візит став не лише знаком високої опіки, але й супроводжувався щедрим даром – імператриця особисто передала лікарні шість додаткових ліжок, засвідчивши свою підтримку важливої справи.
Того ж 1840 року Людвіг Вільгельм Маутнер, прагнучи розширити можливості надання допомоги маленьким пацієнтам, переніс свою лікарню до сусідньої будівлі. Завдяки цьому кількість ліжок зросла до сорока. Хоча заклад отримав право приймати й платних пацієнтів, регулярне державне фінансування залишалося недоступним. Розуміючи необхідність стабільної підтримки, Маутнер не зупинився на досягнутому. Він заснував спеціальну асоціацію підтримки, статут якої було офіційно затверджено 2 березня 1842 року. Вже 25 липня того ж року лікарню було передано під опіку цієї новоствореної організації. Визнанням його вагомого внеску в розвиток дитячої медицини стало отримання Людвігом Вільгельмом Маутнером 21 квітня 1844 року університетського дозволу на читання клінічних лекцій безпосередньо у стінах заснованої ним лікарні. Так, з маленької ініціативи одного лікаря за підтримки імператриці почала свій шлях інституція, яка згодом стане відомою як Дитяча лікарня Святої Анни, символ надії та професійної допомоги для найменших мешканців Відня.
Від фундаменту до саду: ранні роки Дитячої лікарні Святої Анни
Літо 1847 року стало знаковою віхою в історії майбутньої Дитячої лікарні Святої Анни. Завдяки зусиллям та далекоглядності асоціації підтримки було придбано земельну ділянку, розташовану на вулиці, яка згодом отримала назву Kinderspitalgasse – вулиця Дитячої лікарні. Розробку планів забудови цієї важливої території було доручено талановитому архітектору Флоріану Шадену. Його проєкт був представлений на розгляд самій імператриці Марії Анні.
Під час цієї зустрічі імператриця, глибоко перейнявшись долею маленьких пацієнтів, висловила щире побажання, щоб відтепер лікарня мала ім’я її небесної покровительки – святої Анни. Так, заклад, що раніше був відомий як дитяча лікарня Маутнера, отримав нове, благородне ім’я – «Дитяча лікарня св. Анни». Вже у річному звіті за 1848 рік вона офіційно фігурувала під цією новою назвою, символізуючи високе заступництво та надію на зцілення.
Протягом 1847-1848 років на придбаній ділянці розгорнулося масштабне будівництво. Саме тоді було зведено двоповерхову головну будівлю, яка, дивовижно, збереглася до наших днів, несучи в собі дух перших років існування лікарні. Перший камінь у фундамент майбутнього осередку дитячого здоров’я було закладено 26 серпня 1847 року, а урочиста церемонія закладання замкового каменя відбулася 18 вересня 1848 року.
Знаковою подією став 1850 рік, коли у новозбудованих приміщеннях було відкрито університетську дитячу лікарню, що підкреслило її важливе значення для медичної освіти та наукових досліджень у галузі педіатрії.
Турбота про маленьких пацієнтів не обмежувалася лише лікуванням. У 1853 році імператриця Марія Анна зробила ще один цінний внесок, придбавши сусідню земельну ділянку аж до Маріанненгассе. Це придбання дозволило значно розширити лікарняний сад – важливий елемент для психологічного комфорту та одужання дітей. У 1858 році цю територію було офіційно передано Комітету дитячої лікарні, що стало черговим кроком у зміцненні та розвитку цієї важливої медичної установи Відня.
Лікарня в епоху нацистської влади та її відродження
З приходом нацистської влади у 1938 році над Дитячою лікарнею Святої Анни нависла чорна хмара. Лікарняна асоціація, яка опікувалася закладом, була розпущена, а її майно експропрійоване. Здавалося, що світло милосердя, яке так довго світило в цих стінах, ось-ось згасне.
Проте, навіть у найтемніші часи, знаходилися ті, хто не втрачав віри. У вересні 1944 року жахлива подія – серйозне бомбардування – змусило лікарню зачинити свої двері. Здавалося, що руйнування остаточно поставить крапку в її історії. Але завдяки зусиллям німецького Червоного Хреста, який провів терміновий ремонт, уже 1 березня 1945 року, під керівництвом Пауля Креплера, який раніше працював у дитячій лікарні Leopoldstadt, лікарня знову прийняла маленьких пацієнтів. Це стало справжнім символом незламності та прагнення до життя.
З закінченням війни у 1945 році розпочався новий етап в історії лікарні. З 1945 по 1963 рік вона перебувала під державним управлінням Австрійського Червоного Хреста, а Пауль Креплер продовжував виконувати обов’язки медичного директора, забезпечуючи стабільність та відновлення роботи закладу. 20 червня 1963 року лікарню було передано Віденському Червоному Хресту, який розпочав її масштабну модернізацію, прагнучи зробити медичну допомогу дітям ще якіснішою та ефективнішою.
Нова сторінка в історії лікарні відкрилася у 1973 році завдяки ініціативі дружин двох високопоставлених дипломатів зі Сполучених Штатів Америки та Німеччини. Вони заснували Міжнародний комітет соціального забезпечення, волонтери якого взяли на себе важливу місію – піклуватися про дітей, створювати для них більш комфортні умови перебування в лікарні, даруючи їм тепло та підтримку в складний час.
Визначним кроком у розвитку лікарні стало будівництво у 1976-1978 роках спеціалізованого павільйону для розміщення онкогематологічного відділення. З того часу це відділення здобуло високу європейську репутацію завдяки своїм успіхам у лікуванні найскладніших дитячих захворювань. Подальший розвиток інфраструктури включав будівництво нового відділення у 1983 році, його переобладнання під поліклінічний корпус у 1986 році та створення сучасної науково-дослідної лабораторії у 1987 році. Період з 1981 по 1991 рік став основною фазою масштабної модернізації та розширення лікарняного комплексу.
Надія крізь біль: зародження онкогематології в Дитячій лікарні Святої Анни
У 1970-х роках у Дитячій лікарні Святої Анни зародився новий промінь надії для найменших пацієнтів – розпочалося лікування дітей, які боролися з раком. Ця важлива ініціатива отримала свій фізичний прояв у 1978 році, коли було зведено спеціальний ізоляційний павільйон, де маленькі герої могли отримувати необхідну допомогу в безпечних та контрольованих умовах. З приходом 1980 року та призначенням Гельмута Гаднера на посаду медичного директора, лікарня вступила в епоху глибоких змін. Саме тоді гематологічне відділення було не просто розширено, а трансформовано в потужний центр дитячого раку та трансплантації стовбурових клітин, що відкрило нові горизонти у боротьбі з цими важкими захворюваннями.
Складність медичних завдань, особливо в таких критично важливих галузях, як гематологія та онкологія, стала потужним каталізатором для масштабної реконструкції та реструктуризації всієї лікарні, спрямованої на створення максимально сприятливих умов для лікування та одужання маленьких пацієнтів. А оскільки тривале лікування часто відриває дітей від звичного шкільного життя, на території лікарні діє філія Віденської Heilstättenschule, щоб забезпечити безперервність їхньої освіти та підтримати не лише фізичне, а й інтелектуальне зростання.
Сьогодні Дитяча лікарня Святої Анни є сучасним медичним центром, який продовжує славні традиції минулого, зосереджуючи свої зусилля, зокрема, на лікуванні дітей, які борються з онкологічними захворюваннями, даруючи їм надію на здорове майбутнє. Її історія – це яскравий приклад того, як навіть у найтемніші часи доброта, співчуття та прагнення допомогти можуть подолати будь-які перешкоди та запалити світло надії.
Джерела: vienna.at, www.geschichtewiki.wien.gv.at, web.archive.org, www.roteskreuz.at