У місті Швехат на федеральній землі Нижня Австрія лежить аеропорт, який за своїми масштабами, історією та географією вирізняється серед європейських вузлів. Ще до Другої світової війни він мав військове призначення, згодом – цивільне і сьогодні слугує міжнародним хабом з пасажиропотоком десятків мільйонів. Ця трансформація відбувалася крок за кроком: з летовища імперської доби, до об’єкта окупації, до модернізації й масштабування. І все це відбулося за 18 км від центру Відня, що дало йому унікальну локальну позицію. Далі на ivienna.
Початок і військовий період (1938 - 1945 роки)
14 травня 1938 року відбувся удар лопатою на майданчику “Heidfeld” неподалік від Відня. То був початок будівництва аеродрому. Процесом керував політичний і військовий діяч Третього рейху Герман Герінг.
Льотна база мала офіційну назву “Luftwaffenstützpunkt Schwechat‑Ost / Heidfeld”. Загалом на майданчику було збудовано 5 ангарів, вертолітні майстерні (один з ангарів слугував виробництву), житлові корпуси для обслуговуючого персоналу та велика гаражна споруда.
У 1942 році частину території було передано на користування німецької авіабудівної компанії “Heinkel‑Werke” для виробництва літаків серій He 219 і He 162 “Volksjäger”. Водночас було прокладено бетонну смугу довжиною 1 500 м для випробувань.
Після вторгнення союзників, з 1943 року база зазнавала бомбардувань. 6-7 квітня 1945 року військові Червоної армії увійшли на територію аеродрому. Після капітуляції Німеччини льотну базу передали британським окупаційним військам, що сформували RAF Schwechat.
Аеродром сам по собі мав вигідне розташування – на межі міста Відень і Нижньої Австрії. Надалі це стало перевагою – зручний доступ до міста і водночас простір для розширення.
Цивільний старт і повоєнне зростання (1953 - 1969 роки)
11 грудня 1953 року було засновано ТОВ “Операційна компанія аеропорту Відня” (“Wiener Flughafenbetriebsgesellschaft m.b.H.”). 1 січня 1954 року воно взяло на себе управління цивільного аеропорту. А 14 червня 1954 року офіційно відкрили цивільне пасажирське летовище. У першому операційному році компанія обслужила 64 211 пасажирів.
У 1959 році головну злітну смугу продовжили до 3 000 м для приймання більших реактивних літаків. У 1960‑х роках пасажиропотік зріс, і вже у 1966 році їх кількість перевищила 1 мільйон.
Місто Відень і вся федеральна земля Нижня Австрія інвестували кошти у розвиток інфраструктури. Було зведено нові ангарні споруди, дорожнє та залізничне підключення. Знаковою подією стало те, що на цьому етапі аеропорт змінив статус із військового об’єкта на цивільний і почав виконувати роль міжнародного повітряного вузла Австрії.
Масштабування й перетворення (1970 ‑ 1990‑ті роки)
6 жовтня 1977 року було введено в експлуатацію другу злітно‑посадкову смугу. Це суттєво підвищило пропускну здатність. У 1982 році аеропорт під’єднали до автошляху A4 (Ostautobahn). Це забезпечило прямий зв’язок з Австрійською автошляховою мережею.
У 1988 році відкрили пірс з восьма джет‑мостами (Pier Ost), що дозволив одночасний під’їзд декількох лайнерів до термінала. 29 квітня 1992 року відбулася трансформація ТОВ “Операційна компанія аеропорту Відня” в акціонерне товариство з виходом на біржу – “Flughafen Wien AG”. Зокрема, 15 червня 1992 року акціями компанії вперше торгували на Віденській біржі.
Статистика показує, що 1989 року пасажирський потік аеропорту перевищив 5 мільйонів. Особливістю цього періоду є стратегічне положення між Західною та Східною Європою. Після падіння “залізної завіси” віденський аеропорт зміг значно розширити маршрути в Східну Європу. Це стало його перевагою перед багатьма західноєвропейськими конкурентами.
XXI століття: модернізація, “Skylink” і аеропортне місто
Проєкт “Skylink” став ключовим етапом модернізації аеропорту Відня. Архітектурну концепцію розробили швейцарська та австрійська компанії “Itten+Brechbühl AG” й “Baumschlager‑Eberle GmbH” відповідно.
Будівництво стартувало у 2005 році. У грудні 2009 року рада директорів аеропорту затвердила бюджет 830 мільйонів євро на “Skylink”. Офіційно його ввели в експлуатацію лише 5 червня 2012 року.
“Skylink” передбачав подвоєння площ пасажирської зони, трирівневу конструкцію “One‑Roof”, мінімальний час пересадки – 25 хвилин. Архітектурно він поєднав чинні термінали та пірси, створивши єдиний простір “аеропорт + місто”.
Паралельно з будівництвом термінала розвинулася зона бізнес‑парку “AirportCity Vienna”, яка включала офісні площі, логістику та готелі. Все це перетворило Відень із простого повітряного вузла на регіональний бізнес‑комплекс. У 2019 році аеропорт досяг цифри 31,7 мільйона пасажирів. То був рекордний показник для Австрії.
Таке поєднання сучасного термінала “Skylink”, бізнес‑парку “AirportCity Vienna” та міської інфраструктури Відня робить цей аеропорт прикладом “міста в аеропорту”.
Сучасність і локальні виклики
У січні 2025 року пасажиропотік у віденському аеропорту склав приблизно 1,9 мільйона пасажирів. Це на 3,4% більше, ніж у січні 2024 року. Лише за перший квартал 2025 року аеропорт обслужив 6 018 204 пасажирів. Для порівняння, у першому півріччі 2023 року – 13,3 мільйона пасажирів.
Водночас аеропорт має й суттєві локальні виклики. Одним із ключових є шумове навантаження на райони навколо аеропорту: Донауштадт, Маргаретен‑ам‑Мос, Швадорф. Мешканці скаржаться на часті зльоти та посадки, зміни маршрутів через вітер.
Транспортна інтеграція також перебуває під тиском. Залізнична станція “Bahnhof Flughafen Wien” працює з 25 вересня 1977 року, але для оперативного з’єднання з центральним Віднем і передмістями потребує оновлення та покращення.
Ще одна особливість – структура маршрутів. У 2023 році зростання пасажирів із Далекого Сходу 302,1%, з Північної Америки 20,9%. А ось східноєвропейські напрямки ростуть повільніше. Це характерно для Відня, який має географічну перевагу на Схід.
З точки погляду економіки – аеропорт залишається одним із найбільших роботодавців регіону, але конкурентний тиск (наприклад, з боку сусіднього аеропорту Братислави) зменшує маржу.
Локальна роль і регіональний вплив
Аеропорт виконує не лише функцію пасажирського перевезення, він є ключовим елементом економічної та інфраструктурної системи Відня і всієї Нижньої Австрії. У 2013 році на майданчику аеропорту працювало близько 20 000 осіб, з них близько 4 500 у групі “Flughafen Wien”.
Географічно віденський аеропорт розташований так, що доступ із центру столиці займає близько 20-25 хвилин автомобілем. Це робить його більш зручним, ніж більшість європейських хабів, розташованих далеко за містом. На рівні регіону він слугує “воротами” до Східної Європи. Він відрізняється тим, що великі міжнародні перевезення мають тут акцент на країни Східної та Південно‑Східної Європи, на відміну від аеропортів Західної Європи. Це забезпечує йому стратегічну перевагу.
Також навколо аеропорту сформована логістично‑індустріальна зона, яка створює синергію: аеропорт + бізнес‑парк + транспортна інфраструктура. Ця тісна зв’язка між містом Відень, регіоном Нижньої Австрії та міжнародним авіатрафіком – ключова локальна особливість, яка робить віденський аеропорт унікальним об’єктом в авіаційній мережі Центральної Європи.
Джерела: