Слава Дульдиг — винахідниця, художниця, педагог. У 1928 році вона заявила про себе на весь світ — створила проєкт складаної парасольки, яку вже в 1929 році запатентувала. Детальніше про Славу Дульдиг та її винахід читайте далі на ivienna.info.
Хто така Слава Дульдиг?
Слава Горовіц Дульдиг народилася у Городло, Польща, у родині Натана та Антонії Горовіц. Її батько був директором борошномельного заводу у Львові. Бабуся і дідусь по материнській лінії — хлібороби й керівники ферми.
У 1911 році сім’я була стурбована негативними політичними подіями, тож переїхали з Польщі до Відня. Слава одразу вступила на навчання до монастирської школи й почала активно займатися грою на піаніно.
З 1922 року по 1925 рік Слава навчалася у віденського скульптора Антона Ханака. У 1929 році вона закінчила Віденську академію образотворчих мистецтв, ставши ученицею професора-скульптора Ганса Біттерліха.
Варто зазначити, що в 1926 році про її скульптуру “Мати й дитина” писала газета “Кур’єр Львова”.
Унікальний винахід
У 1928 році після відвідин Віденського історичного музею у дощову погоду, Славі спало на думку створити зручну, складану парасольку, яка поміститься в жіночу сумочку.
Здійснити задумане їй допомогли батьки та друзі. Спочатку вона розробила ескізи й придбала спиці для парасольок, які в той період дістати було не так легко.
Потім вона найняла годинникаря для допомоги у виробничому процесі, купила гарну шовкову тканину, зробила викрійку і прикріпила шовк до стрижня і спиць. Її друг Карл Далдіг запропонував розширити ручку, щоб спиці повноцінно помістилися всередину конструкції. Так і з’явився на світ прототип сучасної складної парасольки.
Коли конструкція була повністю готова, Слава подала заявку на патент свого винаходу до Великої Британії, Німеччини, Австрії, США та Польщі. У вересні 1929 року вона отримала патент.
Варто зазначити, що винахід Слави мав телескопічну ручку, яка робила його компактним. Металеві спиці, що утворюють каркас під чорною шовковою оболонкою, мали інноваційну конструкцію, яка дає змогу парасолі зручно складатися.
Свій винахід Дульдиг назвала “Флірт”. Її виготовленням займалася австрійська компанія “Brüder Wüster” і німецька “Kortenbrach und Rauh”.
У перший рік виробництва було продано близько 10 тисяч парасольок “Флірт”. Слава дуже швидко почала отримувати свої гонорари. У 1931 році її винахід було представлено на Віденському весняному ярмарку.
Життя після світового визнання
У 1931 році Слава знайшла кохання всього свого життя, ним став Карл Дульдиг. Зі своїм обранцем жінка познайомилася в класі скульптури Ентоні Ханака.
У 1938 році після приєднання Австрії до нацистської Німеччини, у Відні трапилася серія серйозних порушень прав людини. Відбувалися напади на будинки євреїв, підприємства, депортації людей до концтабору Дахау. Дульдиг з донькою та чоловіком переїжджають до Швейцарії за тимчасовою візою. Там Слава продає право на свій винахід Брюдеру Вюстеру за 1000 рейхсмарок.
У 1939 році сім’я знову переїжджає до Сінгапуру як біженці. Тут Слава і Карл відкривають художню школу. Здавалося, справи пішли добре, але в 1940 році сім’ю депортували з Сінгапуру.
Дульдиг перебралися до Мельбурна, тут Слава отримала дозвіл на викладання образотворчого мистецтва та німецької мови у жіночій гімназії. Паралельно працюючи викладачем, у 1945 році Слава зі своїм чоловіком відкрили гончарний бізнес ручної роботи. Карл виготовляв кераміку, а Слава займалася оформленням гончарних виробів.
До самої смерті Дульдиг викладала і працювала над приватними замовленнями. У 1975 році вона померла. Винайдені нею парасольки “Флірт” продовжували виготовлятися й у 20 столітті. Прототипи парасольки, створеної Славою, зберігаються в Музеї прикладного мистецтва і науки в Сіднеї.